Який інструмент для діагностики РАС обрати у свій заклад і чому??

До нас дуже часто звертаються фахівці закладів різного спрямування щодо методик при роботі з РАС. І основний їх запит - це допомогти їм розібратись у тому, яку ж методику для діагностики аутизму обрати, адже існує ADOS-2, ADI-r, CASD і також РЕР-3. А ще і Leiter-3 використовують при роботі з РАС. Не дивно, що тут складно зорієнтуватись на початку. Але кожна з методик має своє призначення і може підійти для певних типів закладів, з різними задачами, з різним профілем. Головне зрозуміти: для яких цілей заклад буде використовувати методику, що надалі буде робити з результатами діагностики.

CASD - це скринінг, що пропонує швидкий і надійний метод діагностики дітей з аутизмом. Допомагає виявити ймовірність РАС, які нерідко ставляться під сумнів, а його результати стають приводом для подальшого проведення диференційної психолого-педагогічної діагностики. Опитувальник заповнюється батьками/опікунами (тими, хто найбільше контактує з дитиною) онлайн на спеціальній платформі, а спеціаліст генерує звіт зі свого кабінету за декілька секунд. CASD є надійним, не затратним, легким в проведенні та обробці скринінгом, який стане незамінним інструментом у кожному закладі, який працює з дітьми (від школи до медичної установи). Саме тому цей інструмент може використовуватись одразу після етапу збору анамнезу про дитину, “на вході” коли дитина приходить до НРЦ, інклюзивного садочку, медзакладу або навіть на консультацію до приватного спеціаліста, щоб підтвердити чи спростувати підозри про ймовірність аутизму і направити на відповідно більш глибинну та затратну діагностику, наприклад таку як ADOS-2. Саме через легкість та порівняно фінансово менш затратним методом ми пропонуємо CASD у всі заклади, що взаємодіють з дітьми, а також психологам, що працюють приватно і можуть стикатись з аутизмом періодично.

ADOS-2 та ADI-r виступає «золотим стандартом діагностики» РАС і ми завжди рекомендуємо використовувати їх у парі. Це вже більш глибинна діагностика, яка передбачає безпосередню взаємодію з дитиною (спостереження за її поведінкою у формі структурованої гри) та детальний збір інформації шляхом заповнення розгорнутого інтерв’ю з батьками/опікунами. Звичайно, проведення такої діагностики є затратним процесом з усіх сторін, тому дані інструменти повинні використовуватись у тих закладах, що профільно спеціалізуються на аутизмі, мають великий об’єм звернень, або мають у штаті психіатра, що має право постановки діагнозу. Наприклад, усі НРЦ, центри психологічної діагностики, комплексної реабілітації, корекційні центри, які працюють в основному з дітьми з РАС. Психологи таких закладів за допомогою ADOS-2 зможуть визначити діагностичну групу (або до трьох років - рівень підстави до занепокоєння) і надалі побудувати стратегію роботи з дитиною у центрі. І обов’язково заклади медичного спрямування (психоневрологічні лікарні, медичні центри та клінічні лікарні), адже власне постановка діагнозу відбувається саме у цих типах закладів. Зазвичай, першими до кого звертаються батьки за допомогою є педіатри, неврологи, які надалі можуть спрямувати на діагностику аутизму у своїй установі до психіатра. Але важливо наголосити, що остаточний клінічний діагноз визначається під час всебічного обстеження і результати ADOS-2 та ADI-r повинні розглядатись в контексті цього повного обстеження, збору анамнестичних даних, а не бути єдиною підставою для встановлення діагнозу.

РЕР-3 виконує інші задачі: це діагностика рівня розвитку навичок у дітей з РАС. Тобто, ця методика не дозволить поставити діагноз аутизм. Адже для того, щоб її використовувати треба або вже мати підтверджений діагноз, або мати підозру на РАС і високі чи межові показники за CASD. Власне тому, ми часто рекомендуємо використовувати РЕР-3 разом з цим скринінгом. На основі результатів РЕР-3 спеціаліст зможе розробити індивідуальну освітню програму, програму корекції навичок. Тому ця методика буде просто незамінною у всіх закладах, де працюють з дітьми з РАС: інклюзивні садочки, НРЦ, корекційні центри, центри комплексної реабілітації, а також логопедичні центри, адже у даній методиці є оцінка за двома субтестами “рецептивне” та “експресивне мовлення”, що може бути дуже корисною інформацією і для логопедів.