Як підтримати свою дитину, яка пережила окупацію?

Життя в окупації – надзвичайно складний досвід, який може мати значний вплив на психологічний стан дитини, адже він позбавляє базового відчуття безпеки, призводить до втрати відчуття контролю над власним життям і появи відчуття невизначеності.

Реакція дитини на такий досвід залежатиме від широкого спектра чинників: її віку, особистості, стадії розвитку, а також впливу стресу на батьків чи близьких людей. Важливим є те, наскільки інтенсивним був цей досвід, чи дитина постраждала безпосередньо, чи була свідком травматичних подій, і що з дитиною відбувалося після окупації.

Підтримка дітей та їхніх сімей після того, як подія завершилася, є тим фактором, який допоможе оговтатися від страшних подій та запобігти виникненню посттравматичного стресового розладу (ПТСР).

Поради батькам, як підтримати свою дитину, яка пережила окупацію:

• Потурбуйтесь про базові потреби свої і дитини. Під час окупації діти й дорослі часто позбавлені базового: їжі, води, повноцінного сну тощо.
• Будьте поряд. Батьки є основним джерелом підтримки дітей. Запевніть дитину, що ви будете разом і що будете піклуватися про неї в будь-якій складній ситуації. Навіть якщо ви не можете змінити ситуацію, дитині легше, якщо вона біля вас, тому важливо обіймати її, брати на руки, бути поряд.
• Обговорюйте те, що трапилося. Розкажіть дитині про те, що трапилося, у спосіб, який відповідає її рівню розвитку та використовуючи мову, яку вона може зрозуміти. Не слід вдаватись у страшні та моторошні подробиці. Запевніть дитину, що подія закінчилася, і тепер ви в безпеці (але тільки, якщо це справді так). Слухайте дитину, крок за кроком допомагайте розповісти про пережиті події, ставтеся серйозно до її тривог й почуттів і навзаєм діліться своїми почуттями.
• Поясніть, чого очікувати від майбутнього (якщо вам це відомо). Спробуйте разом обговорити план дій на тиждень або місяць. Це поверне вам і дитині відчуття впевненості у майбутньому.
• Створіть передбачуваний розклад дня. Наскільки це можливо, дотримуйтеся його. Передбачуваність у розпорядку дня в сімʼї заспокоює дітей.
• Дайте дитині відчуття контролю над своїм життям. Навіть незначні рішення, як-от дозвіл обирати між двома футболками на прогулянку, дають можливість дитині відчувати більше контролю.
• Будьте прикладом. Те, як ви самі справляєтеся зі стресом та як реагуєте на почуття й поведінку вашої дитини, матиме величезний вплив на її здатність впоратися.
• Потурбуйтеся про себе. Не забувайте дбати про себе. Пригадайте способи, які допомагали вам справлятися з труднощами раніше, підтримуйте звʼязок з рідними, близькими, чи з тими, хто пережив події разом із вами, поповнюйте свої ресурси - щось із цього може допомогти вам прийняти події, що відбулися, і впоратися з почуттями щодо них.
• Зверніться по допомогу до фахівця. Якщо вам потрібні додаткові рекомендації або у вас є хвилювання щодо свого стану або стану своєї дитини, зверніться по допомогу до фахівця, доступного у вашій спільноті, наприклад, до сімейного лікаря або фахівця з психічного здоровʼя, психолога, психотерапевта чи психіатра.