Стигма у сфері психічного здоров'я

Стигматизація людей з психіатричним діагнозом – є наслідком негативного соціального ставлення і призводить до того, що людину сприймають через призму хибних стереотипних уявлень. На ґрунті стереотипних уявлень зрощуються упередження, видаючи розлад за бездухість, слабкодухість, нездатність боротись, або недовихованість (що крайньо невірно, бо є велика кількість наукових досліджень що давно спростували більшість стереотипних суджень радянського часу) - спричиняють дискримінацію людей, що мають психічні розлади. І призводить до того, що людина навіть задумуватись не хоче, що цей жах може виявитись її проблемою. Прийнято вважати, що розлади психіки десь там далеко, вони не можуть трапитись у нас в сім'ї, з нами, нашими рідними - якщо ми, наприклад, хороші батьки.

Негативні наслідки пережитої стигми були описані щодо почуття власної гідності, якості життя, розширення прав і можливостей, звернення за психіатричною допомогою та її отримання, а також підвищеною суїцидальністю, навіть в ремісії. Стигма також негативно впливає на зайнятість, дохід, громадську думку про розподіл соціальних виплат і витрат на охорону здоров’я. Необхідно більше знань про стигматизацію та її причини, щоб мати можливість успішно боротися з дискримінацією.

Серед різних компонентів стигми, самостигматизація – негативний погляд на себе в результаті стигматизуючих ідей, які підтримуються суспільством – найбільшою мірою впливає на погляди про пошук психіатричної допомоги.

Тож що ми можемо зробити для подолання стигматизації?
У розмові завжди згадуємо людину першою, а потім особливості її стану. Наприклад не «шизофренік», «біполярник», а «людина з шизофренією/ біполярним розладом» тощо. Використовуйте емоційно нейтральні конструкти, уникаючи фраз на кшталт «ви стаждаєте від депресії…» чи «пацієнт бореться з…» тощо. Будьте обережні, коли пов’язуєте психічні розлади з поведінкою людини, вчинками, її гендером, вірою тощо. Уникайте порівнянь з особистим досвідом, якщо ви ніколи не мали психічних розладів. Наприклад не порівнюйте депресію з особистим досвідом моментів, коли ви почувалися пригнічено. Порівняння відчуттів людини, у якої депресія з тимчасово пригніченим настроєм може змусити її відчувати провину. Надавайте інформацію так, щоб вона знищувала стигму, а не провокувала її і пам’ятайте, що відверті розмови про психічне здоров’я полегшують звернення людини за допомогою.