Хто в Україні має право ставити діагноз аутизм?
Зібрати адекватну статистику поширеності аутизму в Україні складно через небажання отримувати офіційний діагноз та ставати на облік, або в цілому необізнаності чи ігноруванні батьків, опікунів, інших спеціалістів наявних симптомів РАС у дитини.
Перш за все, командна робота рідних та фахівців має стати опорою на шляху підтримки та індивідуального розвитку дитини з аутизмом. Будь-яка думка про «переросте, з часом пройде» складає небезпеку для дитини як в теперішньому, так і в її майбутньому. До кого звертатися, адже на сьогодні вибір фахівців в сфері охорони психічного здоров’я чималий?
Почати завжди варто з діагностики аутизму, адже батьки, рідні або педіатр першими помічають ранні симптоми: тут потрібно зрозуміти чи це взагалі РАС або щось інше. В будь якому випадку, раннє виявлення будь-якого розладу чи захворювання – це успіх в майбутньому або в корекції та адаптації, або взагалі в лікуванні (якщо мова йде про захворювання, а не розлад). Діагностика – як важливий крок, щоб зрозуміти фахівцям на що зосереджувати свою увагу та як далі будувати план дій. Існує міжнародний стандарт діагностики РАС – це методики ADI-r та ADOS-2, а також скринінгова шкала CASD. Їх проводить психолог, спеціаліст з раннього втручання, психіатр або інший фахівець суміжних напрямків. Але два важливих моменти про які повинні пам'ятати батьки/опікуни:
1. В Україні діагноз «розлад аутистичного спектра» ставить виключно психіатр. Інші спеціалісти (психологи, корекційні педагоги, неврологи тощо) можуть або видати одразу направлення на обстеження до психіатра, або ж якщо вони пройшли спеціалізоване навчання та володіють міжнародними методиками ADI-r, ADOS-2, CASD: самостійно провести діагностику за відповідними інструментами, написати звіт з результатами, який потім батьки передають психіатру для ознайомлення і остаточного встановлення діагнозу.
2. Офіційно в Україні аутизм діагностують після 3 років, до цього виставляють рівень підстави до занепокоєння («підозра на аутизм»). Але це зовсім не означає, що звертатись за діагностикою треба пізніше. Навпаки, чим раніше отримати навіть рівень підстави до занепокоєння, тим швидше почнеться раннє втручання, що дає хороші результати в майбутньому.
Батьки/опікуни завжди вільні обирати державну чи приватну клініку, яка надає послуги діагностики аутизму у дітей. Проте, орієнтиром для них має бути наявність якісних та сучасних методів діагностики у закладі та сертифікованих фахівців.
