Використання психологічних тестів

Правові положення, що стосуються використання психологічних тестів дорожнього руху стосуються двох категорій водіїв. Водії першої категорії схильні до ризику. Їх здатність керувати транспортними засобами є обмеженою або ж вони вже вчиняли зумисні правопорушення за кермом. Друга категорія — професійні водії, які несуть підвищену відповідальність на дорогах, як правило через те, що везуть пасажирів або перевозять небезпечні вантажі.

Водії можуть вважатися потенційно небезпечними, якщо:

• вони вже були засуджені за водійське правопорушення (наприклад, зловживання алкогольними напоями або наркотичними речовинами, неодноразове перевищення швидкості)
  
• їх когнітивні або фізичні можливості підлягають сумніву (наприклад, після неврологічного захворювання, як результат старіння або в разі виникнення підозри на психічну незрілість)
  
• їх психічна придатність підлягає сумніву (наприклад, наявність психіатричних проблем або неодноразових безуспішних спроб скласти іспит з водіння)
  

Професійні водії, що несуть підвищену відповідальність на дорогах включають:

• таксистів
  
• водіїв автобуса
  
• водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні та великовагові вантажі
  
• водії служби швидкої допомоги
  
• інструктори з водіння
  

Законодавчі норми, що регулюють тестування особливих характеристик водіння та характерні риси, пов’язані з керуванням автомобільним транспортом, відрізняються в різних країнах. Не існує стандартизованого переліку затверджених для перевірки показників, їх критеріїв оцінки та мінімальних рівнів вираження, не передбачено також жодних організаційних заходів для проведення подібного тестування. Оскільки у Німеччині та Австрії існує давня традиція психологічного оцінювання дорожнього руху та багатий досвід в цій галузі, положення цих країн часто використовують як модель для формування та введення юридичних вимог в інших країнах.