Сучасна психологічна діагностика в школі
Назад до Giunti Psychometrics

Світова практика використання сучасних методик діагностики у школі

Практика свідчить, що здебільшого саме заклад освіти виявляє існування труднощів, які стримують розвиток дитини й ускладнюють процес навчання. Раннє виявлення будь-яких симптомів критично важливе для превентивного втручання та запобігання розвитку інших розладів. Швидке реагування знижує імовірність розвитку вторинних порушень (наприклад, розвиток депресії за відсутності лікування РДУГ).

У цьому сенсі показовим є досвід США, де запроваджено низку заходів для забезпечення раннього втручання та створення особливих умов навчання в освітніх закладах. Одним із важливих є ухвалення Акта про покращення освіти осіб з обмеженими можливостями від 2004 року (IDEA, 2004) і розділ 504 закону «Про реабілітацію» від 1973 року (Section 504 of the Reabilitation Act). Останній затверджує, що, коли в учня є фізичні та/або розумові порушення чи певні відхилення від нормотипових проявів психічних процесів, зокрема проблеми з уважністю, які суттєво обмежують його можливості щонайменше в одній з основних сфер життєдіяльності, він має право на особливі умови навчання в освітньому закладі.

Для того, щоб виявити ці відхилення, психолог освітнього закладу має проводити діагностику кожної дитини в класі (на певних вікових етапах). Розглянемо окремий приклад: школа в округу П. має спеціальну програму для учнів середньої школи, які знаходяться у групі ризику розвитку проблем поведінкового характеру. Наприкінці п’ятого року навчання усі учні проходять скринінг — це здійснюється для того, щоб виявити дітей, яким включення до такої програми могло б бути корисним. Кожного року, у травні, класні керівники п’ятих класів заповнюють опитувальник Conners-3: набір шкал для оцінювання розладу дефіциту уваги і гіперактивності (РДУГ) та його найбільш поширених супутніх проблем і розладів у дітей та підлітків. Завдяки такому скринінгу спеціалісти виявляють дітей, у яких більше труднощів, пов’язаних з РДУГ, ніж у інших дітей того ж віку. Отже подальше оцінювання та втручання можуть бути доречними.

Окрема проблема у підлітковому віці — ризик виникнення розладів харчової поведінки (РХП). Саме цей період належить до так званих «факторів схильності до розвитку РХП». Культурні (або соціальні), індивідуальні та сімейні фактори ризику комбінуються у різний спосіб та призводять до розвитку розладів харчової поведінки (Garner, Garner, et al., 1993). Серед значущих факторів схильності до виникнення РХП можна виділити: жіночу стать, підлітковий або ранній дорослий вік, належність до «західного суспільства», низьку самооцінку, перфекціонізм, депресію, а серед значущих провокуючих факторів — тиск щодо стрункості, критичні зауваження щодо ваги та форми тіла (особливо на тлі анатомічних та фізіологічних змін, пов’язаних з пубертатним періодом). Результат — дотримання дієти для втрати ваги.

У більшості випадків РХП виникають саме у віці 13–19 років (Theander, 1996). Наприклад, згідно з найбільш ранніми визначеннями, нервова анорексія — це розлад, який виникає переважно у підлітковому віці на тлі конфліктів, пов’язаних із пубертатними змінами форми тіла. Окремо слід згадати про провокуючі фактори, як-от тиск професійного характеру щодо стрункості. Підлітки активно планують власне професійне майбутнє, відвідують різні підготовчі курси, секції, школи. Якщо їх вибір стосується сфери діяльності із соціально сформованим «стандартом краси» (спорт, модельний бізнес, хореографія, театр та кіно тощо), тиск на підлітка зростає. Обмеження себе у їжі стає інструментом досягнення мети — відповідності нереалістично «струнким» стандартам.

Аналізуючи ці та інші кейси використання сучасних методик діагностики залежно від конкретного запиту та проблеми, можемо запропонувати декілька можливих варіантів проведення психологічної діагностики в школі.

  1. Оцінювання розладу дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ) та його найбільш поширених супутніх проблем і розладів. Використовується методика Conners-3 (Шкали Коннерс — третій перегляд) — мульти-інформативний інструмент оцінювання дітей та підлітків віком від 6 до 16 років; враховує домашнє, соціальне та шкільне оточення. Складається з трьох форм опитувальників (окремо для батьків, вчителя та дитини старше 8 років — самозвіт). За допомогою цього опитувальника можна оцінити готовність до навчання, дослідити причини шкільної неуспішності, також ці результати можна використовувати при плануванні терапевтичного втручання і моніторингу, в ситуації дослідження і для скринінгу. Шкали Conners-3 дозволяють здійснити комплексну діагностику не тільки РДУГ, але й супутніх розладів, що зустрічаються найчастіше або за своїми проявами схожі на РДУГ (проблеми у навчанні, порушення виконавчих функцій, опозиційний розлад непокори [ОРН], тривожність та депресія). Зазвичай, перед спеціалістами стоять дві проблеми: недостатня діагностика РДУГ — коли діти, які цього потребують, залишаються без необхідної допомоги, та навпаки гіпердіагностика — коли діти, у яких насправді немає РДУГ, отримують непотрібне їм лікування.

    Методика Conners-3 допоможе розв’язати одночасно обидві ці проблеми та стане корисним інструментом у визначенні того, чи є у дитини РДУГ, проблеми із навчанням, тривожні та депресивні симптоми тощо.

  2. Скринінг розладів аутистичного спектра (РАС) у дітей та підлітків віком від 1 до 16 років. Використовується методика CASD, яка пропонує швидкий і надійний метод діагностики дітей з РАС без урахування вікової категорії, рівня розумового розвитку, або ступеня прояву розладу. Опитувальник заповнюється за 10–15 хвилин в режимі онлайн дорослими, які найбільше контактують з дитиною (батьки, опікуни, вчитель). Зрештою спеціаліст отримує комплексний список усіх симптомів, що допоможе пояснити та сформувати у батьків та вчителів розуміння континууму проблем і сфер, які потребують терапевтичного втручання​. Методика виявляє дітей з аутизмом із достовірністю 99,5 %, відповідає критеріям DSM-5.

  3. Оцінювання ризиків розвитку розладів харчової поведінки (РХП) у дорослих та підлітків з 13 років. Використовується методика EDI-3 — стандартизований та легкий у проведенні спосіб оцінювання, що дає об’єктивні результати і психологічні профілі, корисні для концептуалізації кейсів та планування лікування осіб з підтвердженим або підозрюваним РХП. EDI‑3 не призначений для встановлення діагнозу «розлад харчової поведінки». Психологічний профіль, отриманий за допомогою EDI‑3, — це джерело інформації для виявлення або підтвердження клінічних спостережень, які виходять за межі діагнозів. Адже звіт містить 6 складених показників: один специфічний для РХП («Ризик розвитку розладів харчової поведінки») та 5 загальних інтегративних психологічних конструктів, які є значущими для роботи з особами, які мають РХП (Неефективність, Міжособистісні проблеми, Афективні проблеми, Надконтроль, Загальна психологічна дезадаптація).

  4. Вимірювання інтелекту дітей шкільного віку, оцінювання здібностей та потенціалу дитини, діагностика наявності інтелектуального дефіциту та обдарованості. Використовується методика WISC-IV — Шкала інтелекту Векслера для дітей віком від 6 до 16 років. Спеціаліст отримує результати об’єктивного оцінювання інтелекту й дані щодо його відповідності віковим нормам, на противагу суб’єктивній оцінці психолога, батьків, вчителів. Це дає змогу створити для учнів відповідні умови для навчання, вдосконалювати індивідуальні плани роботи. Результати WISC-IV допоможуть встановити, чи є відмінності між інтелектуальним функціонуванням дитини та її шкільною успішністю, зрозуміти як саме використовувати інтелектуальний потенціал учня й окреслити напрямок для розвитку здібностей та особистісного зростання.

Для психологів у закладах освіти ми розробили спеціальні пакетні пропозиції стартових наборів тестувань разом з безкоштовним навчанням. Щоб отримати більше інформації, потрібно замовити консультацію.

Замовити консультацію