гаряча лінія 0800 33 90 01
Написати
нам у Viber
Написати
нам у Telegram
Найближчі
заходи та події
20

Як ADOS-2 об'єднує психолога та психіатра в роботі?

16 листопада 2026

ADOS-2 часто називають одним із «золотих стандартів» у діагностиці розладу аутистичного спектра (РАС). Через це іноді виникає хибне уявлення: якщо людина пройшла ADOS-2, то результат методики і є діагнозом.

Насправді це не так.

ADOS-2 - це стандартизований інструмент спостереження, який дає важливу частину інформації про соціальну комунікацію, взаємодію та певні особливості поведінки людини. Але клінічний діагноз не встановлюється на основі одного тесту чи одного бала.

Для цього потрібно об'єднати різні дані: історію розвитку, клінічне інтерв'ю, спостереження, інформацію про повсякденне функціонування та, за потреби, результати додаткових обстежень.

Саме тут ADOS-2 може стати важливою точкою співпраці психолога і психіатра.

Що саме дає ADOS-2?

ADOS-2 побудований не як звичайне інтерв'ю, під час якого спеціаліст запитує про симптоми. Це напівструктуроване спостереження, у якому створюються певні соціальні та комунікативні ситуації.

Залежно від віку та рівня мовлення це можуть бути: гра, розмова, опис подій, обговорення стосунків, емоцій або життєвих ситуацій.

Завдання спеціаліста — не отримати «правильні» відповіді, а спостерігати, як саме людина взаємодіє. Результатом якісного обстеження є не лише бал чи класифікація за алгоритмом («аутизм», «спектр аутизму» або «поза спектром»). Не менш важливо описати, які саме особливості поведінки спостерігалися і в яких ситуаціях вони проявлялися.

Але ADOS-2 і не був створений для того, щоб відповісти на всі питання, необхідні для встановлення діагнозу.

Наприклад, методика сама по собі не розповість, якою людина була в ранньому дитинстві, як вона поводиться вдома, у школі або на роботі, наскільки наявні особливості впливають на її повсякденне життя і чи можуть вони мати інше пояснення.

Ці питання з'ясовують під час клінічного інтерв'ю з психіатром, а також за допомогою структурованого інтерв'ю з батьками — ADI-R.

Тому психолог і психіатр у такій моделі не дублюють роботу один одного. Вони отримують різні типи інформації про одну й ту саму людину.

Як це працює разом?

Доречним може бути порівняння з МРТ або УЗД.

Коли лікар направляє людину на таке обстеження, спеціаліст описує те, що бачить. Але цей висновок все одно розглядається разом зі скаргами, анамнезом та іншими клінічними даними.

Звичайно, аналогія умовна: ADOS-2 не вимірює поведінку з точністю до міліметра. Це поведінкове спостереження.

Але принцип схожий: стандартизоване обстеження дає додаткове джерело інформації, яке потрібно інтерпретувати в загальному клінічному контексті.

Наприклад, психолог під час ADOS-2 може описати, що людині було складно підтримувати взаємний обмін у розмові або що її невербальна комунікація мала певні особливості.

Психіатр, зі свого боку, може оцінити, чи спостерігалися подібні прояви протягом життя, як вони виглядають у різних ситуаціях, наскільки впливають на функціонування і чи можуть мати інше пояснення.

Саме так стандартизоване спостереження стає частиною клінічного рішення, а не його заміною.

Чи потрібен ADOS-2 у кожному випадку?

Не обов'язково.

Є випадки, коли клінічна картина достатньо зрозуміла, анамнез добре зібраний, а спеціаліст має достатньо інформації для встановлення діагнозу без великого додаткового психодіагностичного обстеження.

Це підтверджують і дослідження. Наприклад, у дослідженні діагностики РАС у маленьких дітей висновки досвідчених клініцистів до та після отримання результатів ADOS у більшості випадків збігалися. Додаткова цінність методики була більшою тоді, коли сам клініцист був менш упевнений у початковому висновку.

Проте стандартизовані методики корисні не лише тоді, коли спеціаліст сумнівається.

І психологи, і лікарі можуть бути дуже впевненими у своєму первинному враженні - наприклад, що це “точно аутизм” або, навпаки, “точно не аутизм”.

ADOS-2, ADI-R та інші структуровані методики дають додаткові дані, з якими це враження можна співвіднести. Вони не скасовують клінічне судження, але допомагають зробити його менш залежним лише від інтуїції або першого враження.

Тому стандартизовані методики можуть бути особливо корисними у складних або неоднозначних випадках: коли прояви не є типовими, є кілька можливих пояснень поведінки або різні джерела інформації суперечать одне одному.

Як поєднується робота психолога і психіатра

Мультидисциплінарний підхід до діагностики РАС дозволяє подивитися на одну й ту саму ситуацію з різних сторін.

Психодіагностичне обстеження може дати детальне стандартизоване спостереження. Психіатричне оцінювання - ширший клінічний контекст, анамнез і диференційну діагностику.

За потреби до цього додаються результати когнітивного, мовленнєвого або нейропсихологічного обстеження, інформація від батьків, школи чи інших спеціалістів.

Тому важливе не питання, чия оцінка “головніша”, а те, наскільки добре ці дані поєднуються між собою.

ADOS-2 у цьому процесі може бути своєрідною спільною мовою: психолог надає структуровані дані про поведінку, яку спостерігав під час обстеження, а психіатр інтегрує їх із ширшою клінічною інформацією.

У результаті рішення базується не на одному тесті чи одному балі, а на цілісному розумінні проявів конкретної людини.


Авторка: Марія Устінова - психологиня, психодіагностка, спеціалізація: діагностика аутизму у дітей та дорослих, діагностика когнітивних порушень, психологічне консультування дорослих.

Джерела

  1. National Autistic Society. Professionals involved in an autism assessment.

  2. National Institute for Health and Care Excellence (NICE). Autism spectrum disorder in adults: diagnosis and management; Autism spectrum disorder in under 19s: recognition, referral and diagnosis.

  3. McNally Keehn R. et al. Concordance of the Autism Diagnostic Observation Schedule and Clinical Diagnosis of Autism in Young Children. JAMA Pediatrics, 2022.

  4. Autism Diagnostic Observation Schedule, Second Edition (ADOS-2) — матеріали щодо використання ADOS-2 у командній оцінці РАС.