Стереотипи про аутизм, яких варто позбутись у соціумі
"Наукові знання для благополуччя та розвитку людей та організацій".
Однією з місій нашої компанії є також інформаційне просвітництво у сфері психології, в тому числі і щодо розладів аутистичного спектра. Адже люди з РАС часто наражаються на стигму та дискримінацію, вони можуть бути несправедливо обділені увагою як у сфері медичного обслуговування, так і в сфері освіти, в можливостях брати участь в житті місцевих громад.
Навколо цього розладу у суспільстві є багато міфів та суперечливої інформації, яка приносить шкоду і безпосередньо людям, що мають цей розлад та їх сім’ї, і людям, які через хибні уявлення про аутизм бояться та уникають взаємодії з першими.
Вцілому, існує багато міфів, стигматизуючих висловлювань/понять навколо будь-яких (не тільки аутизму) психічних розладів. Незнання породжує страхи навколо цієї теми. Завдання фахівців у сфері ментального здоров'я - розвінчувати ці міфи, говорити про нейрорізноманіття та важливість інклюзивного середовища для всіх. Дуже прикро, коли і досі від медійних осіб або тих, хто називає себе "психологом, психіатром чи експертом у сфері психічного здоров'я" звучать шкідливі висловлювання, які можуть призвести до неправильних висновків, ще більшого укорінення міфів. Або вживання назви розладу звучить у негативній конотації з метою наче образити іншу людину чи описати певне негативне явище.
Аутизм - це не хвороба, а стан. Це порушення нейророзвитку в результаті атипового розвитку мозку. Тобто, мозок і нервова система функціонують нетипово (не так, як звикли сприймати це в суспільстві). Через це людині інакше даються спілкування, соціальні взаємодії, поведінкові норми.
Аутизм - це спектр дуже різноманітних станів, що вимагають індивідуального підходу (звідси і повна назва - розлади аутистичного спектра, РАС). Проявляється він по-різному, кожна людина може мати індивідуальні прояви. Звичайно, це не означає, що немає чітких діагностичних критеріїв. Вони є і прописані у сучасних DSM-V та МКХ-11. Але прояви цих симптомів дуже різні.
Аутизм не з’являється несподівано посеред життя, а також не зникає згодом. Це порушення нейророзвитку, з ним народжуються, з ним продовжують рости й далі. До 2012 року в Україні був лише діагноз “дитячий аутизм”, а після 18ти років його змінювали на інші психічні діагнози (шизофренію, інші інтелектуальні порушення тощо). Це неправильний підхід, адже він поширює в суспільстві хибну думку начебто дитина потім “переростає” аутизм. Насправді ж він нікуди не зникає.
Найпоширенішими є мабуть два стереотипи щодо аутизму - вони стосуються емоцій, спілкування та рівня інтелекту.
Панує міф про те, що люди з РАС не відчувають емоцій, та через це не здатні підтримувати дружні стосунки і можуть бути агресивними (бити, кусати). Але це зовсім не так. Люди з РАС мають складнощі зі сприйняттям та вираженням емоцій, але це не означає, що вони не відчувають їх взагалі. Інколи їм необхідна додаткова підтримка та розуміння у вираженні своїх емоцій. Більше того, люди з РАС мають емпатію, вони можуть бути дуже відкритими до суспільства через відсутність соціальних масок.
Люди з атизмом не агресивні, просто іноді їхня поведінка може здатися дивною тільки тому, що вони не можуть інакше висловити свої потреби. Коли людина не може нічого про себе повідомити, не може погодитися або відмовитися, вона намагається всілякими способами показати, що їй не подобається, привертаючи увагу оточуючих.
Люди з аутизмом не "замкнуті в собі" - вони як і всі, відчувають потребу в спілкуванні. Їм завжди є що сказати, просто складно це зробити. Тому потрібно вчасно знайти альтернативний спосіб комунікації.
Також є міф про те, що якщо людина з аутизмом не говорить - то має знижений інтелект, або навпаки, якщо добре соціалізована - то одразу є генієм. Насправді ж, якщо є проблеми з інтелектом – це додатковий діагноз, а не прояв аутизму. Люди з аутизмом - різні. Тож серед них є ті, хто може вирішувати складні математичні задачі і володіє феноменальною пам'яттю, а є і люди зі звичайними здібностями, є з порушеннями інтелекту. Це не пов'язано з РАС.