Підготовка дитини та батьків до тестування

Як підготувати дитину до психологічного тестування

Підготовка до психологічної оцінки може викликати тривогу і у батьків, і у дитини. Часто це пов’язано з тим, що ми не до кінця знаємо, чого очікувати, хвилюємося через майбутні результати або можемо сприймати тестування як іспит, на якому дитина має впоратися “на відмінно”.

Найчастіше батьки хвилюються про те, як сказати дитині про тестування, чи варто потренуватися заздалегідь, щоб дитина менше тривожилась, і що буде, якщо вона не захоче виконувати завдання.

Важливо пам’ятати: психологічна оцінка — це не іспит. Її мета не в тому, щоб дитина виконала все ідеально, а в тому, щоб спеціаліст побачив реальну картину: як дитина мислить, навчається, реагує на нові завдання, втому, інструкції, помилки та незнайому ситуацію.

Для якісної оцінки важливо, щоб дитина почувалася настільки природно, наскільки це можливо, і показала себе такою, якою вона є у звичайному житті.

Чи потрібно тренуватися перед тестуванням?

Ні, спеціально тренувати дитину перед психологічною оцінкою не потрібно. Більше того, це може завадити отримати точні результати.

Більшість стандартизованих завдань мають виконуватися дитиною вперше саме під час дослідження. Якщо дитина вже бачила схожі завдання або її спеціально “натренували”, результати можуть бути менш валідними. Також така підготовка часто додає зайвого тиску: дитина може почати думати, що має “показати найкращий результат”, “не помилитися” або “виправдати очікування батьків”.

Розуміти мету діагностики

Перед оцінкою корисно уточнити, яке саме дослідження рекомендоване дитині. Це може бути оцінка інтелектуальних здібностей, рівня розвитку навичок, емоційного стану, структуроване інтерв’ю і т.д.

Залежно від мети, оцінка може проходити по-різному. Часто вона включає не лише роботу з дитиною, а й інтерв’ю з батьками, аналіз медичної та освітньої історії, попередніх висновків і спостережень інших спеціалістів.

Як сказати дитині про тестування

Тут найкраще працює чесна і спокійна комунікація. Дитині важливо розуміти, куди вона йде, що приблизно буде відбуватися.

Не варто говорити:

“Це дуже важливий тест, постарайся не завалити”.

“Від цього залежить, у якій школі ти будеш навчатися”.

“Ми йдемо перевіряти, наскільки ти розумний/розумна”.

“Давай потренуємося, щоб ти точно добре впорався/впоралась”.

Такі фрази можуть посилити тривогу і зробити ситуацію більш напруженою.

Краще сказати:

“Ми підемо до психолога. Це спеціаліст, який допомагає зрозуміти, як дітям легше навчатися і яка підтримка може бути потрібна”.

“Ти будеш виконувати різні завдання: деякі можуть бути легкими, деякі — складнішими. Це нормально”.

“Тут немає такого, що ти маєш скласти або не скласти тест. Це потрібно, щоб краще зрозуміти, як тобі допомогти”.

Якщо дитина хвилюється, не варто знецінювати її переживання словами “та тут нема чого боятися” або “перестань переживати”. Краще визнати її почуття:

“Це нормально - хвилюватися перед чимось новим. Хвилювання не означає, що ти не впораєшся”.

Організаційні моменти

Більшість стресу в день тестування виникає не через саме дослідження, а через поспіх, запізнення, пошук адреси, паркування або забуті документи.

Тому краще заздалегідь уточнити:

• куди саме ви їдете;

• скільки часу займе дорога;

• чи є можливість припаркуватися;

• які документи потрібно взяти;

• чи потрібні попередні висновки спеціалістів;

• скільки триватиме тестування;

• це буде одна зустріч чи кілька;

• чи має бути присутній хтось із батьків;

• чи можна взяти воду або перекус.

Закладайте достатньо часу на дорогу. Якщо ви запізнюєтеся — краще попередити спеціаліста, але не створювати напружену атмосферу для дитини. Сильний поспіх може підвищити тривогу і вплинути на готовність до співпраці.

За можливості обирайте час обстеження на першу половину дня або на той період, коли продуктивність дитини зазвичай найкраща. Якщо так не виходить — просто не перевантажуйте дитину перед оцінкою школою, гуртками чи додатковими заняттями.

Під час тестування

Тестування може бути виснажливим. Мета завдань не в тому, щоб дитина виконала все правильно. Спеціалісту важливо побачити повну картину: що дитині вдається легко, де виникають труднощі, як вона реагує на помилки, чи просить про допомогу, як утримує увагу, як працює в новій ситуації.

Більшість діагностик передбачають паузи на відпочинок, туалет, воду або перекус. Спеціалісти зацікавлені в тому, щоб тестування проходило в комфортній атмосфері для всіх учасників.

Якщо батьків просять вийти з кабінету

Багато тестувань проходять один на один: дитина і спеціаліст. Присутність батьків іноді може відволікати дитину або посилювати її тривогу: дитина може більше думати про те, чи правильно вона відповідає, чи задоволені батьки, чи не розчарує вона їх.

Є винятки: маленькі діти або діти з вираженою тривогою розлуки можуть потребувати присутності батьків на початку. У таких випадках спеціаліст може допомогти дитині поступово адаптуватися до ситуації.

ВАЖЛИВО! Якщо присутність батьків потрібна, краще не підказувати і не втручатися в процес, якщо спеціаліст про це не просить.

Після тестування

Після діагностики дитина може бути втомленою, задоволеною собою, розгубленою або мати змішані почуття.

Краще не питати: “Ти добре себе поводив/поводилась?” або “Ти на всі питання відповів/відповіла?”. Такі питання можуть створити відчуття, що дитину оцінювали як “хорошу” або “погану”.

Краще запитати:

“Як тобі було?”

“Що запам’яталося?”

“Щось було легким, а щось складним?”

“Ого, це звучить як багато роботи. Я тобою пишаюся”.

Якщо дитина питає про результати, можна чесно пояснити:

“Це було довге дослідження. Тепер психологу потрібно все проаналізувати, подумати і описати. Потім ми дізнаємося результати і зрозуміємо, що може тобі допомогти”.

Короткий чек-лист перед тестуванням

Перед оцінкою варто перевірити:

• дитина добре виспалася; та не мала додаткового навантаження напередодні.

• дитина поїла;

• одяг зручний;

• є вода і невеликий перекус;

• окуляри, слухові апарати або інші допоміжні засоби взяли з собою;

• медичні документи та попередні висновки підготовлені;

• ви знаєте адресу, маршрут і час дороги;

• день не перевантажений школою, гуртками або додатковими заняттями;

• дитині спокійно пояснили, куди вона йде і що буде відбуватися;

• ви повідомите спеціаліста, якщо дитина погано спала, хворіла, приймає медикаменти або нещодавно мала стресові події.

Головне

Дитині не потрібно “ідеально пройти” психологічне тестування. Їй не потрібно відповідати без помилок або демонструвати лише сильні сторони.

Для якісної оцінки важливо побачити реальну дитину: з її можливостями, труднощами, темпом, реакціями, втомою, сильними сторонами і потребами.

Найкраще, що можуть зробити батьки перед тестуванням, — допомогти дитині прийти на зустріч відпочилою, спокійною і з відчуттям, що поруч є дорослі, які її підтримують.