гаряча лінія 044 585-44-05
Написати
нам у Viber
Написати
нам у Telegram

Червоні прапорці РАС

31 березня 2023

Першими основні симптоми розладу аутистичного спектра (РАС) описали Канер Л. (1943) та Аспергер Г. (1944). Лео Каннер першим використав поведінкове спостереження в якості основи для опису групи дітей, яка відрізнялась від нормотипових. В подальшому інтерес до проблеми зростав, і зараз РАС розглядається як порушення нейророзвитку в результаті атипового розвитку мозку. На даний час, діагностика базується на поведінкових критеріях, і досі невідомо які саме генетичні фактори спричинюють появу РАС (окрім синдому Рета, для якого вже є генетичний тест та відповідно - його виключили з групи діагнозу РАС).

Згідно з сучасними уявленнями, РАС є розладом, в основі якого лежать порушення загального розвитку центральної нервової системи. РАС діагностують у ранньому дитячому віці і симптоми наявні протягом всього життя людини, зумовлюючи обмеження її функціонування. РАС зустрічається серед представників усіх соціальних верств населення, в усіх регіонах світу.

Згідно з критеріями МКХ-10 (ВООЗ, 1992) критеріями РАС є:

  1. якісні порушення реципрокної соціальної взаємодії, 
  2. якісні порушення спілкування, 
  3. обмежені, повторювані, стереотипні поведінка та інтереси.

Тож, на що варто звертати увагу батькам, опікунам у поведінці та розвитку дитини?

Існують загальні “червоні прапорці РАС”, наявність хоч одного з них - привід звернутись до спеціаліста за діагностикою.

  • Відсутність гуління до 12 місяців; 
  • Відсутність жестикуляції до 12 місяців; 
  • Дитина до 16 місяців не вимовляє жодного слова; 
  • Відсутність осмисленої фрази з двох слів до 24 місяців; 
  • Знижений або відсутній зоровий контакт. 
Це те, що має звернути увагу батьків/опікунів до подальшої діагностики. Для початку – у сімейного лікаря чи педіатра, який знає «червоні прапорці» і може скерувати далі до більш вузьких спеціалістів. Загалом, будь-які порушення мови чи соціальних навичок у будь-якому віці – це привід, щоб звернутися з дитиною до сімейного лікаря, а далі – до дитячого психіатра, який може встановити РАС.