Я живу з аутизмом. Історія з перших вуст
Я живу з аутизмом. Історія з перших вуст
За даними досліджень, що проводили у США 1 з 63 дітей мають розлад аутистичного спектра. Тим не менше, тема аутизму оточена міфами.
Коли думають про людину з аутизмом, то часто уявляють дитину, яка не має друзів, не дивиться в очі та хитається на стільці туди-назад. Насправді люди з аутизмом відрізняються одне від одного, хтось з них ходить на роботу, має сім’ю та друзів. Аутизм — це не конкретний стан, а спектр, тож кожна людина відрізнятиметься від іншої, хоча вони і матимуть схожі прояви.
В Україні раніше не діагностували аутизм, тому багато дорослих людей можуть не знати про нього. Зараз діагностують частіше, проте всеохопної підтримки сім’ям дітей з аутизмом та дорослим з цим діагнозом не надають. За ранньої діагностики та відповідної підтримки люди з аутизмом можуть жити максимально повноцінним життям.
Наша героїня Оля має діагностований аутизм першого рівня. Вона розповіла про те, як живе людина з аутизмом, як її особливості впливають на життя та з якими викликами вона зіштовхується.
Як мені діагностували аутизм? Мене звати Оля, мені 28 років. Я народилась і виросла в Рівному, а потім переїхала до Києва. У 2016 році вступила на навчання у Швеції й досі проживаю тут. Зараз я навчаюсь за п’ятирічною програмою підготовки психологів. Я пройшла коротку версію обстеження з психіатром та психологом, де ми говорили про моє дитинство. Потім я пройшла тести і отримала діагноз. Так мені діагностували аутизм першого рівня або те, що раніше називали синдромом Аспергера.
Комунікація, навчання та робота. З того, що класично приписують людям з аутизмом — мені важко зчитувати емоції та розпізнавати підтексти. Якщо більшість людей з легкістю зрозуміє, що хтось хотів сказати «між рядків», то для мене — це справді проблематично. Особливо важко мені далася адаптація до життя в Швеції, бо тут суспільні норми такі, що ніхто нічого прямо не говорить. Люди не кажуть «ні», вони кажуть «може» або «якось іншим разом» і у мене йде багато часу на зчитування цих культурних кодів.
Як діагноз «аутизм» змінив моє життя? Я дуже рада, що отримала цей діагноз. Я стала набагато добрішою до себе. Тепер маю більше внутрішніх сил, щоби наплювати на соціальні норми і бути собою. Я перестала відчувати, що маю підлаштовуватись під колектив, а це було величезною проблемою для мене протягом усього життя. Я хочу мати друзів і хочу бути в компанії, але зараз знаю, що це теж потрібно дозувати.
Джерело: https://goo.su/1Nne